І зима — не зима

І зима — не зима...
Лиш німіють у серці замети.
А по ночах хурделиці
П'ють під горіхом какао.
Виглядаю, як всі, того
Білого марева: Де ти?
А натомість вітри
Вихолоджують душу лукаво...

Десь крадуться сніги...
Чи у мріях,
Чи так тільки сняться?..
Забіліло кругом
Од туманів забутого саду.
Із дитячих суцвіть
Білі мухи клубочком рояться
І шукають мене,
Щоб повідати тиху розраду...
І зима -не зима...
І зима -не зима...

А по світу Різдво котить
Колесо вічних вертепів.
Майорять у вогнях і міста,
І забуті халупки...
Так проходить життя...
Часом темно, як в давньому склепі,
У чеканні снігів
Від дитячих суцвіть аж до тутки*.

І зима — не зима...
Лиш німіють у серці замети.
А по ночах хурделиці
П'ють під горіхом какао.
А натомість вітри
Вихолоджують душу лукаво...
Виглядаю, як всі, того
Білого марева: Де ти?