Не вини мене

Я тебе неначе вперше бачу,
Пізно ролі розподілено,
Я не знала, що таке краї, та значить –
Ось як це воно.
І тепер тебе окопи оберігають,
Ангели твої і демони,
Люди, чиї руки тебе тримають:
Хто вони?
Дивишся на мене,
На що чекаєш?
Те, чого не зміниш – відбулось,
Все ішло нормально, поки хтось
Із нас дозволив трапитись такому –
Не вини мене тепер у всьому!..

Не вини мене у всьому цьому!..
Не вини мене у всьому цьому!..
Не вини мене у...
Не вини мене у...

Я слова ковтав лише до неї,
А тепер мені не все одно.
У мене тепер тільки у грудній клітині,
І мені постійно холодно...
Дихаєш вчорашнім перегаром,
Гасне сигарета у руці,
А постаті, які пливуть бульваром,
Розчиняються у його кінці...

Дивишся на мене,
На що чекаєш?
Те, чого не зміниш – відбулось,
Все ішло нормально, поки хтось
Із нас дозволив трапитись такому –
Не вини мене тепер у всьому!..
Не вини мене у всьому цьому!..
Не вини мене у всьому цьому!..
Не вини мене у всьому!..
Не вини мене у всьому!..