Ватра палає

Де ватра палає у Чорному лісі,
Гортає туманами мару нічну,
Там чутна сопілка, душею іскриста,
Вона будить гори від давнього сну...

І мовить до неба, зірки закликає,
Забарвлює казку у сяйво зорі,
І шляхом Чумацьким додому вертає
Вкраїнськії душі - священні вогні...

Підемо тим шляхом. Вертаємо в казку,
Де лісу навкруги дзвенить таїна...
Де ватра горить, промовляє сопілка:
У гори! У гори! У гори! Там воля ясна!

Знайдемо ту ватру, що нас поєднала,
Знайдемо сопілку, оту, чарівну.
Зустрінемо душу, що вірно кохає,
Яка закликає на землю весну!

А ватра палає, осяює душі,
І гори зітхають у сяйві зорі.
Вертайся до себе скоріше, мій друже,
В серцях пробуди українські вогні!