Не віриться гучним словам

Не віриться гучним словам,
Пісням бравурним,
А віриться у хрест вікна,
У сніг ажурний,
У плинну часу течію,
В неспинність часу,
У теплу усмішку твою,
Сумну і ясну...
І хочеться відчути мить -
Зима чи осінь -
Допоки ми ще тут живі,
Живі - і досить...

Не віриться у голосні,
А тільки в тишу...
Оце б дожити до весни,
Щоб небо - вище,
Оце б ще трішечки пісень
Твоїх почути,
І цінувати кожен день,
Що буде - буде...

Не віриться у пафос слів
Месій і піфій,
Ніхто нічого не змінив,
Ні кров, ні міфи...
То іграшки старі як світ -
Свята і страти,
Любити жертв і ворогів
Собі шукати...

Давайте жити, поки сніг
Летить повільно -
Ми не врятуємо цей світ,
Він божевільний!..

Нас врятувати може всіх
Звичайне диво -
Раптово, зранку, білий сніг,
Неначе злива...
Насправді диво - ми самі,
Самі для себе...
Іде нарешті взимку сніг,
Відкрилось небо...