Грона калини

Грона червоної калини
Упали на холодний сніг,
Крові гарячої краплини,
Боєць на землю тихо ліг...

Присмак терпкого аромату,
Копоті й диму на губах,
Брязкіт затвору автомата
І біль стискаючи в зубах...

Серце биття затамувало,
Раптово бій для нього стих,
А сонце гріло, цілувало,
Торкаючись бровей густих...

Відлуння доносило вітром,
Співи пташок і гул гармат,
Темрява змішана зі світлом,
Мелодія гірких сонат...

Погляд у небі загубився,
Посеред хмар шука шляхи,
З ними в єдине потім злився,
Забувши про усі жахи...