Не відводь очей

Нервовий сміх від нервового збудження,
Моє серце згоріло і зазнало відчуження,
Рухи страшніші за темну долину,
Мої губи на смак стали наче з полину...
Ти колись говорив, ніби я - твоя мрія,
А тепер моя кров під бетоном жевріє,
І ось ти пішов, а я там, за Дугою,
Я горю до сих пір, я себе не загою...

Ти приніс мені дріт і закутав у сітку,
Та мій пульс у дозиметрі стукає чітко,
В моїм лоні щенят годувала вовчиця,
А тобі на помилках нема коли вчиться!
Я співатиму славу поліському Господу,
Це просто період такий напіврозпаду,
Я скоро розквітну всередині й зовні,
А ти будеш у зоні, в довічній френдзоні...

Не відводь очей, скажи мені прямо: |
Ти не бачиш мене, я твоя сліпа пляма? | (5)

Розумієш, що я твоїм вироком буду?
Не відводь очей, я не щезну нікуди!