Гуцулія рулит

Кілько всього заспівали про мої Карпати,
Але я ще, люди добрі, маю, що сказати:
Щось таке, що не напише тота викіпедія,
А тому що каждий гуцул - сам енциклопедія!
Ідеш лісом, де не станеш, джерельна водиця,
А заходиш в любу хату - повнезна півниця,
Нагодуют і напоют, заспівают файно,
Самі лєжут на підлогу, а гості - у спальню.
А як встанеш рано далі долати вершину,
То дадут з собов в дорогу їсти ще й флєщину.
Насмієшси з ними в хаті так, що можна вмерти,
І полюбиш ти гуцулів до самої смерти!

Приспів:
Заспіваю пісню діда: Шіда-ріда! Шіда-ріда!
Нагадаю слова тата - і душа летит в Карпати!
Карпати мої - то гори, гори, гори, гори!
Так чисто, як я, то каждий тут говорит,
Овечок пасут, а ліс димит і курит,
Слухай, тут жиют гуцули! Гуцулія рулит!

Кажуть люди, що в тіх горах магія існує,
Якщо хто в тото не віри, най не провокує.
А як вітер з полонини зарева, як свисне,
То си роблят християни любі атеїсти.
Аби знали, що гуцули - то народ свобідний,
На таланти і набутки таки гет не бідний!
Так казав мій тато-гуцул, що ніц не боявси,
Замість галстука до школи в вишивку вбирався!
Мені жєль, що нема моди жити, як гуцули,
Бо тогди би на цім світі ми би сі набули,
І тогди би вже нарешті настали порєдки,
Бо не дали си змилити тіні наших предків!

Приспів.

Возьму тебе в свої гори зелені, зелені, |
Там до верхів до високих річки приселені, |
А як скрипочка заграє, вдарять цимбалісти, |
То ти будеш на колінах ще за мною лізти! | (2)