Пірнаю

Твоя кожна клітиночка вже моя, |
Я пливу по твоїм венам до серця... |
Бачу у твоєму погляді моря, |
Я пливу по твоїм венам до серця... | (2)

Ніколи не спинить все те, що з матерій,
Будували ми світ з тепла почуттів...
Були молоді, дарю парад зорей,
Знову я в трамваї пишу ім'я твоє, мила...
Та нічого не спинить... Не спи! Поглянь поряд
Пролітали мимо птахи, краса вирій...
Море на дні всі скарби, що ховало, мало,
Нашо мені, коли тебе нема?..
Я пірнаю, пірнаю, пірнаю в тебе... |
Так я пізнаю, пізнаю, пізнаю тебе. | (2)

Приспів.

Хмари почорніли, над нами з них стеля,
Просто спали в тишині, кохав тебе щиро...
Фарби, що густіли, не розбавить вода,
Якби донести всі ці рани вже латані?..
Слова всі потовстіли, між нами я бачу стіни,
Але ми не знали ціни, чого варте "папа"...
Вільні й молоді, бачу чайника накип,
По факту на почуття ці плювати, але мала...
Навіть, зачиняючи очі, |
Я бачу твій образ... |
Навіть, закриваючи вуха, |
Я чую твій голос... | (4)