Хованки

Вранці змиє усе вода,
Я стану напівжива,
А, що буде потім -
Я забула дізнатись...
Чи боротимусь до кінця,
Не втрачу свого лиця?..
Чи потону в річці сильних людей?..
Чи буду з ними купатись?..
Вода дає життя нам, але
Вона ж нас всіх зітре
З цієї землі...

Приспів:
Сонце над головою
Було моїм світилом,
Поки я його просила...
Нас завжди було двоє:
Тільки я і моя сила,
Але ось її впустила і
Я не знаю, хто я є,
Не знаю, як сховатися
Від болю, горя
Й сорому перед собою...
Я не знаю, хто я є,
Не знаю, як сховатися
Від болю й сорому
Перед собою...

Коли в миті свого буття,
Лишаюся тільки я,
Вогняний демон в моїй голові
Воліє мене налякати,
Каже: то не моє ім'я
Й не моє справжнє чуття,
І ніби все, що належить мені,
Я не заслуговую мати...

Приспів.

Вранці змиє усе вода,
Я стану напівжива,
А, що буде потім -
Я забула дізнатись...