Велика ніч

Там, за вікном, живе Велика Ніч,
А я сховався тут і помираю...
Мої думки – така маленька річ
У безконечності нічного зорекраю.
Мої думки – така маленька річ...
Я вже не знаю: хто я і нащо?
На що я?.. Що я?.. Що себе шукаю?..
Усе, що вічне – вічне поки що?..
Чи все, що вічне поки що, буває?
І вже не знаю, хто я і на що!..

Приспів:
Велика Ніч... Велика Ніч...
Я сам з собою знову віч-на-віч...
Я сам з собою знову тет-а-тет...
На всіх один секрет – Велика Ніч!..

Життя – це закодований Псалтир.
Що зміг порозуміти, – те і маю.
Мої думки – маленький поводир:
Веде сліпого, а куди не знає...
Мої думки – маленький поводир.
Думки мої... Говорячи, мовчу
І сам з собою у мовчанку граю...
А що було б, якби мене хто чув?
Подумали б, що, справді, я вмираю...
Говорячи, я подумки мовчу...

Приспів.

Я чую стукіт сонних поїздів.
Я чую: дише та, кого немає...
Ця Ніч – вода на дні колодязів,
Де я дрімаю...

Приспів.