Космічна лічилка

Знову залишаю
Мій маленький острів,
Знову вирушаю
У космічний простір.
Корабель – на старті,
Двигуни – в роботі,
Капітан – на варті,
Всі пілоти – в поті!
Десять, дев'ять, вісім, сім -
Пильнувати треба всім!
Сім, шість, п'ять, чотири, три –
Як лічилку повтори!
Три вже два, а два – один,
Нуль годин і нуль хвилин!
Крізь вогонь і землетрус
Нам планета каже: Пуск! Пуск!

Нерви відпустили,
Йде політ нормально.
Протестує тіло,
А душа – астральна.
Вже з-під влади світу
Нам пора натомість
Вийти на орбіту
Через невагомість.
Десять, дев'ять, вісім, сім -
Слідкувати треба всім!
Сім, шість, п'ять, чотири, три –
Низ на нас повзе згори!
Три вже два, а два – один,
Йде годинник без годин.
Де твоє? А де моє?
Невагомість настає.

Кожен з астронавтів –
Трішечки психолог,
Чи то бортмеханік,
Чи мікробіолог.
В кості не зіграєш,
В карти теж не зможеш.
Всього, що і маєш –
Досліди проводиш!
Десять, дев'ять, вісім, сім -
День чи ніч, а спати – всім!
Сім, шість, п'ять, чотири, три –
Не кусають комарі!
Три по два, а я – один,
Земле, я – твій вірний син!
Знов на вахті! Знов не сплю!
Не скажу, кого люблю!

Досліди проводжу
Найскладніші в світі:
Скільки жити зможуть
Бджілки на орбіті.
Можуть чи не зможуть,
Але річ не в тому!
Сам, на бджілку схожий,
Вже лечу додому!
Десять, дев'ять, вісім, сім -
Дома бочку меду з'їм!
Ще й шість, п'ять, чотири, три –
Ти мені борщу звари!
Нам за два йде рік один,
Рік один без половин!
А Сергій – це я!
Здрастуй, матінко! Земля! Земля!