Поміж скронь

Приспів:
Я поміж скронь - свідомість або куля, ей!
Я - найжахливіший рятунок,
Кинута споруда - мій притулок,
Мій форпост і я - апостол, бо я - Юда,
Бруд та судна, вічна подорож повсюди
Обережність не при людях...

Палить думок мій заклятіший ворог,
Засівши в свідомість і чинить лиш морок,
Я кволий, все дужче бажаю спалати до тла
Без вагань, залишивши лиш прах...
Каяття - я б розчулив диявольський лад,
Каяття - немов збірка тілесних бажань,
Каяття - прокляну для насущних утіх,
Для усіх! Для усіх! Для усіх! Для усіх!
Скільки пила алкоголю,
Палала даремно, та в ритмі зі мною
Пила, не шкодуючи власної крові,
Немов позабулася криком безодні,
Щоб втішити сором свій люті простої,
Весь час керувалась лиш кликом роздору.
Я вкажу на шлях, щоб позбавитись злості,
Ненависті досить і досить вже болю!
Скільки пила алкоголю,
Палала даремно, та в ритмі зі мною
Пила, не шкодуючи власної крові,
Немов позабулася криком безодні,
Щоб втішити сором свій люті простої,
Весь час керувалась лиш кликом роздору.
Я вкажу на шлях, щоб позбавитись злості,
Ненависті досить і досить вже!

Приспів.

Скільки пила алкоголю, |
Палала даремно, та в ритмі зі мною |
Пила, не шкодуючи власної крові, |
Я поміж скронь, |
Немов позабулася криком безодні, |
Щоб втішити сором свій люті простої, |
Весь час керувалась лиш кликом роздору. |
Я вкажу на шлях, щоб позбавитись злості, |
Ненависті досить і досить вже болю! | (2)