Феміда

Знаєш, не знаєш, ніхто не спитає,
І правда в очах плавно тягне до раю.
Ти знаєш, що знаю, я знаю, ти знаєш,
І це становище усе міняє,
Навіть, якщо навколо пітьма,
Якщо навколо журба,
Я чую, цей вітер стирає
Все, що впало до дна...
Вітер, забери мене,
Снігом просто змий мене...

Чуєш крики, сонце стигне,
Згниє земля, крові ріки...
Світ зачекає, доки я тут,
Я просто знаю, що я уже труп.
Я - скрип дверей у твоїй
Мертвій хаті, шорохи в спальні,
Хтось відкриє вікно,
Вітер відкриє ще два,
Ніщо і ніхто не забув,
Мозок виходить в астрал...
Вітер, забери мене,
Снігом просто змий мене...