Моє Я

Де б мене не носило,
Де би я не літав,
Лиш вдома, тільки вдома
Мене завжди хтось чекав!
Коли в душі морозно
Й на вулиці зима,
Холодним білим снігом
Стежка мені лиш одна!
Піду туди, де запахи
Дитинства й срібної роси!
Вернусь назад, до місця
Звідки почалося моє Я!

Приспів:
Ой, на свято та й на святе
Повернусь до хати, де мене
Впізнають й приголубить
Рідна мати, де з дитинства
Все до туги, до болю знайоме,
Де почую нарідніше,
Найтепліше слово!

Кожній людині треба
Хочаби на Різдво
Зустріти тих, кому
Дзвонити забував на зло.
Це важливіше, друже,
Ніж все твоє майно,
Свого коріння глибше
Не буває нічого!
Просто трохи серце
Каменем буває,
Люди всюди мою кров
Та й випивають.
Один подих чистого
Повітря треба, щоб
Не стати тим, кого я
Ще дитиной не злюбив.
Забудь на день всі речі,
Що тривожать, тут не мають
Сенс. Згадай себе і все,
Що погубило в тобі місто те.

Приспів.