Мить

Сотні зруйнованих душ,
На колінах стоїть покалічений світ...
Ми для своїх років так багато
З тобою дізнались про горе...
Гори розбились об тисячі
Зітканих з болі бетонних стін...
Замість кохати життя, ми за руку
Зайшли в окуповане море...

Приспів:
Привіт, мить... Дихаю... Дихаю...
Все буде добре!.. Завтра сонце зійде...
Привіт, мить, поки що зраджена тишею,
Ні в чому не винні, вільні...

Ті, що пройшли крізь вогонь,
Погляд вишитий ниткою із руїн,
Бачиш навколо людей, що живі
Та водночас наїлися смерті...
Так ніби все розчинилось в полотнах
Потертих від часу картин,
Але ми точно ніколи
Не зможемо бути стерті!..

Приспів.

Привіт, мить... Дихаю... Дихаю...