У цій безодні

Пробач мої сльози...
В них тихо тануть спогади,
Нами створені світи...
З минулого досить,
Бо час давно добіг наш до межі...
У обіймах самоти я і досі
Бачу сни, де зі мною ти...

Приспів:
Все мине... Все мине...
Попри шторм і грози
Ми - кораблі!.. Кораблі!..
Все мине... Все мине...
Шлях нам вкажуть зорі
До берегів!.. Берегів!..

Час руйнує мрії та спалює мости...
Ми це добре знали, все не назавжди...
Я не уявляю, як же далі йти?..
Та я відпускаю, тебе відпускаю
В океан весни...

Приспів.

Ми не самотні, десятки, сотні
Ранених душ і мрій, що охололи...
Ми не самотні!.. У цій безодні
Всі віднайдуть істинний поклик...
У цій безодні ми не самотні!..
У цій безодні ми не самотні!..