Білим снігом

Червоний слід веде у ліс |
Білим снігом... | (2)

Десь там згубився мій наречений,
Зустрів чорта хоч і був хрещений
Червоний слід веде у ліс
Білим снігом...

Було, гуляли ми з ним коли місяць
Був геть білим...
Немов обличчя загадкове у небі
Був місяць білим...

У вінок йому барвінок вплітала,
І він спитав, кого я покохала...
Ой, гуляли ми з ним коли місяць
Був геть білим...

Він обійняв мене так міцно,
Та я не хотіла...
Він обійняв мене так міцно,
Хоч я не хотіла...

Обійми ті, немов пазурі звіра,
І чи моя в тому була провина,
Що обійняв мене попри те,
Що я не хотіла?..

Червоний слід веде у ліс
Білим снігом...
Червоний слід веде далеко
У ліс білим снігом...

Десь там згубився мій наречений,
Зустрів чорта хоч і був хрещений...
Червоний слід веде у ліс
Білим снігом... Білим снігом...