Золота птаха

У квітні
Білим небом вишневого молока
Літають золоті птахи:
Золоті птахи дахів.

Вони політають-політають
І, як голуби, знову сідають на хати.
Аж якось одна золота птаха
Прилетіла із білого неба до мене
І забрала мої руки, моє серце,
Мої очі і мій спокій.
І потім зникла у білому небі.

Довго я ходив, довго ходив –
Аж поки знайшов ту птаху золоту.
Віддай, птахо золота,
Мої руки, моє серце,
Мої очі і мій спокій..."

А з-під крил птахи золотої
Випурхнуло дівча:
Маленьке-маленьке –
У чашечці вишневої квітки умістилося б! –
І на її малесеньких білих долоньках
Лежали мої руки, моє серце,
Мої очі і мій спокій...