Оазис

О-о-о, у твоїм неблизькім,
Недалекім краю
Літа зелен дім, зелен дім
Не відає лиха від холодів.
Я не знайду нагоди прийти,
Не може дому вірити в те, а-а-а...

У твому затишку не бува холодів,
Завжди квітне сад, квітне сад,
Ти менне чукаєш завжди у нім.

Ніби в душі відчаю немає,
І сідає сонце в темнім гаю.
Все у давнім спогаді,
Де той рай не знайду.

Але кожен рік, кожен рік,
Ти мене чекаєш на стежках тих,
Де біля снігу квіти ростуть,
І ніби звично для тебе все.

Вже вік минає я в холоднім краю,
Тільки один крок, один крок,
Від тебе до мене - і повертаю
Туди, де квітне, квітне мій рай,
Де завжди ти чекаєш мене.