ДекаДанс

Як дозволиш, хочу щиро я зізнатись:
Одній в кімнаті бути так самотньо...
І час від часу сором накриває,
Заплющуєш очі, але не спасає,
А ти собі танцюй...

Не питай, чи вірю я в дива...
Дякуй, що жива... Інколи жива...
Від всього сховалась б в укриття,
Від цього життя... Це хіба життя?..

Ця тривога вже мене дістала,
На душі і голос цей з екрану,
Я б її давно охоче стерла,
І із пам'яті цей звук нестерпний...
Не засуджуй, я - людина, чуєш?..
Лиш на мить дозволь слабкою бути,
І поки в тиші наша ніч минає...

А ти собі танцюй,
Доки я тобі співаю...
Дека... Дека...
Данс... Данс... Данс...
Данс... Данс... Данс...
Дека... Дека...
Данс... Данс... Данс...
Данс... Данс... Данс...
Дека... Дека...