Мара

Мара-Мара - твоя пара,
Блідо-мертва, мов примара,
Чорні патли, білі руки,
Налетіли темні круки.
В нічку темную, тихую,
Коли ляжеш, не барися,
Бо кохався із одною,
Мав Юстину — взяв Марисю...
Мара-Мара - твоя пара,
Блідо-мертва, мов примара,
Чорні патли, білі руки,
Плаче-виє із розлуки.
Ходить-бродить, місяць сходить,
Одружився із другою,
Як його закриє хмара,
То тебе удушить мара...

Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони,
Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони...

Мара-мара - твоя кара,
Обдало усього жаром,
Бо щоночі дияволиця
Душить-марить блідолиця.
В пляшку ловить, не виходить,
Молить Господа, благає,
Щоб покинута Юстина,
Уночі ся не являла...
Мара-мара - твоя кара,
Блідо-мертва, мов примара,
Чорні очі, довге тіло,
Хлопця взяла та й убила...
Ходить-бродить, місяць сходить,
Світлом землю покриває,
Як не бридка тобі зрада,
То тебе удушить мара...

Приспів.