Похід Машин

О, гуркіт потягів вночі
З Торонто в Орегон,
Із Йокогами в Йо-Кай-Чі,
З Берліна у Ліон.

Озір озера, гори гір
Минають, мов у сні
Свистять сифони. Ступирі
Переступають світ.

Аеропляни у пасат
— На схиленім крилі.
І повертаються назад
Круг сонної землі.

І над землею й на землі
Встає похід машин,
Гудуть динамо й дизелі
Під тарабан турбін.

А так: ідуть твої брати,
Твої брати ідуть —
Нехай ще довго їм іти
— Одна їм в світі путь.

І все ж таки раз на рік
Зі скреготом стають машини,
І на вулиці ріг виходять їх душі
З крови, з металу, з резини...

Під кулемети, в куль закипілу зграю,
Ідуть спокійні і безсмертні
За Леніна, за Сакко й Ванцетті,
За зелений май умерти...