На люстрі

Мене нудить, я маю мотив
Вбити живих і мертвих богів...
Примари минулого, мої дементори
П'ють мою кров, б'ють свої келихи
В серце, примерзше до спини,
До самої смерті і скільки не грій,
Воно все одно мертве...
Скоріше годинник в реверсі розгониться
До нескінченності вибуху...
Герци мого сприйняття зависають і глючать,
Мозок не здатен прийняти, що світ -
Це стерильний майданчик життя,
І кожен його паплюжить...
Ін'єкції правди для профілактики,
Розчарування об'ємом в галактики,
Жодних підтекстів, жодних надій...
Все, що знайшов, - все загубив...

Приспів:
І так багато що не мало статись,
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись...
Ти подивись в моє вікно, у ньому пусто,
Мої думки повісились на люстрі...
І так багато що не мало статись,
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись...
Ти подивись в моє вікно, у ньому пусто,
Мої думки, мої думки повісились на люстрі...

Наївно з запалом і без вагань,
Уперто, чесно, іноді банально
Лечу у прірву, за кордон людських бажань,
За горизонт подій, прямісінько у чорну дірку,
У невагомість зсув реальності, випробувань,
В ніщо, де ще не пізно щось змінити.
Відкрити вікна навстіж, звільнитись від страждань...
Можливо, вийде щось не допустити...
Можливо, вийде не скалічить... |
Переграти, перебираючи сценарії сюжетів, |
Як пояснити, ще не час вмирати?.. |
Як розуміти знаки силуетів?.. | (2)

Приспів.