Безодня

Приспів:
Нічого і нікого, |
Так сумно і самотньо, |
Й позаду всього цього |
Безодня... Безодня... |
Безодня... | (2)

Я був у твоєму полоні,
Теплі долоні торкаються скроні,
Ніби в раю і не хочу назовні,
Дні мої теплі були, не холодні,
Та не побачив я поруч безодні,
Що перетворила життя на жахи...
Ми, як білі птахи, розлетілися
Бідні й голодні у різні боки...
От би почати з самого початку,
Можливо й не солодко рвати печатки
Із розуму мого, нема більш нікого
І зовні й навколо, і знов все по колу,
Тримай! Важко буде і нехай
Перелетіти через небокрай!
Серце не край!

Приспів.

Я там, де тебе нема,
Знову у сумніві швидко тікав до дна,
Якщо боляче знову, навіщо розмови?
Втрачати сили тепер задарма!
У чотирьох стінах нема кордонів,
Я забув мову до твоїх долонь
Не чуєш мене - ти вже на волі,
Залишусь вдома у своїй безодні...
Там холодно, гаряче,
Не розумію, що начудив...
Падає внутрішній маятник - втома,
Втрачає графіку стомлений погляд.
Я там, де нема нікого,
Собі на думці гортаю альбоми,
Ковтаю до втоми...
Життя було з нами, та ми не знайомі...

Приспів.