Не довіряй

Скільки було слів у голові?..
Скільки із них ти сказав мені?..
Я досі згадую твій суховій,
Рухи вій...
Я захлинаюся без води,
Бачиш потребу в моїй ході,
Я так люблю нас обох після злив,
Це прилив... Але все не просто,
Дедалі я люблю ускладнювати
Усі деталі, мої сльози з воску,
Їх часто так втирали,
Вони стали тут вуаллю...
Я втрачаю розум,
І це не випадковості,
Бо так насправді легше...
Так насправді легше!..

Приспів:
Тому, не довіряй мені!..
Іноді-іноді-іноді я не права!..
Чуєш, не довіряй мені!..
Я стану тихшою, ніби холодна трава...
Тому, не довіряй мені!..
Скільки всього заховала моя голова...
Тому, не довіряй мені!..
Чуєш, не довіряй мені!..
Не довіряй мені!.. | (6)

Чому знов я гублю себе,
Коли уже знайшла?..
Чому знов прокидаюся
У пустелі одна?..
Хто пішов, хто змінив моє життя,
Хто лишив знак,
Хто забрав, хто забрав від мене
Півсолодкий смак?..
Чому так непросто?..
Я стукаю в відкриті двері,
Бачу свою постать...
Звідки стільки злості?..
Я просто зникла звідусіль
Під ранок десь о шостій...
Я ніби не змінилась,
Але в мені одні мости,
І так насправді легше...
Я хочу бути легше!..

Приспів.