Мереживо мовчання

Осінь падала на мене, душила життя,
Я шукала підтримки, всі казали: Маячня!
Ти мала, тобі ще жити, ходити по землі,
Літати на крилах приреченої душі!
Забудь про незгоди, забудь про перемоги,
Неси свій тягар і не згадуй відмови,
Лікуй чужі рани, принижуй свої, забудь,
Що ти для себе найважливіше у житті!

Приспів:
Я вірила, що зможу, вірила, що буду,
Ховала пелюстки і скалічену душу...
Заберу все собі, увесь смуток та бажання,
І залишусь плести мереживо мовчання...

Загублений астрал, чорні перевороти,
Але мій мозок не шукає шлях до перемоги,
Згортають листя вже, душа несе прокляття,
І знов мене наздоганяє паніка прощання...
Забудь про незгоди, забудь про перемоги,
Неси свій тягар і не згадуй відмови,
Лікуй чужі рани, принижуй свої, забудь,
Що ти для себе найважливіше у житті!

Приспів.

Заховай свої рани, забудь про пелюстки,
Пам'ятай, що ти для себе найважливіше у житті!..
Мереживо мовчання візьми у свої руки.
Припини жити цей день у безкінечнім каятті...