Найліпший день

Моя весна десь в архівах, трохи прихворіла,
Я біжу до неї босий, мені кажуть: Тре в бахілах!
Десь на схилах Підзамче я вперше закохався,
Засуха в роті, ніби в пустелях Техасу...
Пахне газом на кухні, як в Скрябіна,
Я перелякався, коли між нами іскра була.
Читав рецепти Скрамбла, намагався вразити,
І тебе то дуже вражало, але зараза - ти!
Наша весна пахла мандаринами й бензином,
Говоримо гарно, ніби на бульварі капуцинок.
Нам з тобою, щоб померти, не треба до Парижу,
Але я не хочу помирати, я би вижив,
Аби побачити сонце в темній барокамері,
Ходити з тобою в старі кафе і перукарні,
Під балконами гладити котиків з лишаями,
Лиш не розганяйся, там пише "Ями".

Приспів:
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар |
І подарує всім навколо той найліпший день. |
Наші голови позбудуться усіх примар, |
Бо серед них на цій землі майже нема людей... | (2)

Нині день паскудний, дощ ніби кислота,
Не сміюся рік, навіть п'ятки лоскотав,
Навіть дивився стендап, але пустив сльозу,
Живіший у моєму писку навіть мертвий зуб.
Прогризаю ним ґрати в своїй дивній голові
І тікаю з тривожним рюкзаком в ранні нульові,
Там, де я ше не вимовляю букву Л, не читаю реп,
Там, де я не знаю, шо мама колись помре.
Головне там не застрягти, як в березневому болоті,
Як в старому ліфті десь на татовій роботі,
Повернутись додому, не поцілувати клямку.
А цілувати твою шию, то є моя п'янка.
Нап'юсь до білої гарячки, ховайте усі ножі,
Закрийте мене вдома, лиш форточку залишіть,
Шоб я відчув, коли моя весна повернеться
У місто, я напишу нову пісню!..

Приспів.