Короткий наш роман

Це був звичайний вечір
І нічого Він мені не обіцяв,
Ми з другом у кафе домовились зустрітись.
Лід в келихах дзвенів у такт, |
Народу було - не пройти, |
І атмосфера, щоб добряче веселитись. | (2)

І серед натовпу тебе побачив я
Уже не вперше та чомусь так особливо
Прозоре платтячко твоє, |
Красиві ніжки, каблучки, |
І голлівудська посмішка така зваблива!.. | (2)

І я до тебе підійшов,
Тебе на танець запросив,
Ти при подружках так здивовано сміялась.
Весь вечір танець цей тривав, |
Я компліменти дарував, |
І ми вдавали, ніби палко закохались!.. | (2)

А далі час нам підіграв,
Немов художник малював,
Такий жаданий та короткий наш роман.
Ласкаві дотики твої, |
І груди теплі і м'які |
Я не забуду навіть через хмільний дурман! | (2)

І не сказав в той вечір я,
Що у мене жінка і сім'я,
Було б цікаво, то сама би запитала.
Я навіть номер твій не взяв, |
Хоча тоді і ще не знав, |
Ти після цього по-англійськи десь пропала. | (2)

Пройшли роки, і якось ловлю на собі
Знайомий погляд та вже іншої людини.
Кудись поділась вся краса, |
Усмішка втомлена твоя, |
Сумне "Привіт" десь так із середини... | (2)

А я вже встигла розвестись,
І зникли подруги кудись,
Ти заходи, на вихідних малу даю до мами.
І я скажу що забіжу, |
Та навіть номер не візьму, |
Лиш поглядом я проведу тебе дворами... | (2)