Людиною лишивсь
- Переглядів: 46
- Місцевість: -
- Додано: 23 травень 2024
- Ключові слова: Людиною лишивсь Михайло Жайворон
- Катеґорії: ---
- Автори/виконавці: ---
0
0
ТЕКСТ ПІСНІ:
Там, де ліс крило своє волочить,
І обійми розкриває вись,
Із вовками жив – не вив по-вовчи, –
І тому людиною лишивсь.
А стежки плели свої полотна,
Вишивала доля рушники...
І тьмяніла ранків позолота
У туманах сивої ріки...
Світ ловив на срібло павутини
І манив у сіті міражів...
Не було там більшої людини,
Ніж у вовка глибоко в душі.
Сильних і ненавиділи мовчки,
А слабким іздавна все одно.
Із вовками жив – не вив по-вовчи, –
Сіяв свої зорі... І зерно...
І обійми розкриває вись,
Із вовками жив – не вив по-вовчи, –
І тому людиною лишивсь.
А стежки плели свої полотна,
Вишивала доля рушники...
І тьмяніла ранків позолота
У туманах сивої ріки...
Світ ловив на срібло павутини
І манив у сіті міражів...
Не було там більшої людини,
Ніж у вовка глибоко в душі.
Сильних і ненавиділи мовчки,
А слабким іздавна все одно.
Із вовками жив – не вив по-вовчи, –
Сіяв свої зорі... І зерно...
"Людиною лишивсь" СХОЖІ КОМПОЗИЦІЇ:
Коментарi:
Вiдгуки та враження вiд пiснi (0)