Хтось нас завжди чекає

Твій подих ніжніший за ніжність,
А голос - ранковий вітер,
Як завжди, приносить свіжість
І сенс в існування світу.

Твій образ весною дихає
І пахощами лимонними,
Милує і приколихує
Любові очей бездонними...

Ті очі — мов квіти лілій
Вертають мене в минуле,
Сплелися в мереживі ліній
Дві долі, що все відчули...

Заграють мелодії сонячні,
Кларнети сміливі кельтів,
І руки, мов листя соняшника,
І губи, мов диво-флейти...

Далеко на Сході холодом
Лиш паморозь нагадає,
Залишивши теплі спогади,
Бо хтось нас завжди чекає...