Нереальні ізгої

Мене вважають неприємною людиною:
То ігнорують, то шепочуться за спиною.
Я заслужила — треба бути більш нормальною,
Але, здається, це нереально.
Не вистачає коштів, щоб сходить до психіатра.
Не вистачає волі — відкладаю все на завтра.
Зі мною порозумітись не кожен зможе,
Але начебто ми дуже схожі.
Все життя чекати на визнання,
Чи його замінить кохання?

Приспів:
Ти знаєш, ми з тобою — нереальні ізгої! |
Нехай собі тусуються, а ми з головою |
Потонемо в любові! Потонемо в любові! |
Потонемо в любові! | (2)

Вони казали, що для тебе я достатньо дивна.
Якщо депресивна — то неліквід,
Начебто крінж і суцільний стид.
Може, транспортуватись з небес і на землю,
Може, довірилась знову даремно,
Або до останнього буду з тобою
Щасливим ізгоєм.

Приспів.

Тепер я залишилась одиноким ізгоєм.
Ти з ними десь тусуєшся, а я головою поїхала.
Думала, що між нами дещо особливе,
Та тепер це неважливо, бо
Я знову залишилась одиноким ізгоєм,
Сама собі тусуюся, покинута тобою...
Немає тут любові... | (8)

Немає... Немає...