Потіївський біт

Приспів:
Осьдо ми з Потіївки, гамати ковму,
Лісапета крутить, тудой, сюдой чуму.
Не плети хармани — чуєш, сосід,
Бо тут кожне слово — це Потіївський біт!

Гамселим, як габлями, хто плете фігню,
Неїний голос чути, як галаган в вікну.
Йоговин стиль простий — приженя на сніданок,
Або смаженя — і макар на світанок.
В рунделику борщ, у гладишці кисляк,
З виварки пахне дерунами — отак!
Гурок, губ'яки, сон та зернята,
Беседа на дворі, не треба багато.

Приспів.

Ведро з водою, байура край плота,
Хведь іде з ослоном, каже: "Мона робота!"
Мешигене той, хто дьоргається всує,
А курдупелик сміється та жує реру всмак.
Макаран на столі, роляда в торбі,
Мегелити треба все — ми не слабкі!
Не немона жити без радюжки в хаті,
Папружка на поясі, кульчики у сваті.

Приспів.

Слоїк на столі, в ньому гурки мариновані,
На степці все стоїть — наші запаковані.
Жменька зернят — та й цілий погреб повен,
А без віхтя посуд мити — то вже зовсім сором.
Кисляк із кварті, кухлик — то для чаю,
Видьолка на ослоні, ложок поруч маю.
Заступ у дворі, а габлі край сараю,
Гладишкою компот — отак ми живем, я знаю!

Приспів.

Любрик у кишені, шалік на морозі,
Веломашина чекає на дорозі.
В голов'ї звучить цей Потіївський сленг,
Хто не з нами, той плете хармани весь день.
Одойди, як чути — нам ніхто не указ,
Усі сосіди знають — Потіївка зараз.
Наші слова — то музика в грудях,
Заєдно читаєм, хай чують усюди!

Приспів.

Тудою, сюдою, ондо і осьдо,
Наш словник живе — і буде завжди просто.
Курдупелик сміється, галаган кричить,
Потіївський реп — хай гучніше звучить!