Наш хлів

Стоїть у дворі хлів, наш свій,
Із глини зведений та дошки.
А зверху дах наш шиферний,
Щоб дощ не пробирав нітрошки.
Він теплий, міцний, перевірений
І в зимну, й у літню пору.
Тут турбота щодня живе,
Тут початок нашого двору!

​Приспів:
Ой, хлів, наш хлів потіївський,
Дерев'яний, рідний і свій!
Тут тварина знайде спокій,
І господар добрий лад зберіг!
Пахне сіном тихим вечором,
В дверях — тепла тиха дорога!
Звідси день почнеться щедрий,
Тут і сила, й добра підмога.

Відчиняю двері в хлів зранку,
Корівка тихо-тихо мукає,
Усе на місці, все в порядку,
Свинки бадьоро хрюкають.
​Вівці й барани — тихо,
Поглядають лагідно у бік.
Кожен знає місце своє,
І свій звичний повільний крок.

​Приспів.

​Хай надворі спека чи сніг —
У хліві м'якеє повітря.
Господар прибрав, подав що зміг,
Бо робота не терпить вітру.
​Чисте зерно, повне відро,
І подяка світиться в очах.
Так росте і множиться добро,
Бо наш хлів надійний, мов маяк.

Приспів.

Хай стоїть наш хлів довго,
Хай тварина множиться щиро.
Де є лад, любов і робота —
Там достаток ходить високо.