Колодязь в Потіївці

Стоїть колодязь, наче варта, біля хати,
В Потіївці, де сонце п'є росу.
Він кільцями бетонними окований, багатий,
Тримає чистоту і вічну цю красу.

Приспів:
О, Полісся! Води глибокі та прозорі!
Струмочок з надр дарує нам радість.
Тягни відро, хоч тяжко, попри всі негоди —
Бо лине пісня про сільський колодязь.

Студений віддих йде у глибині бездонній,
Де сховані скарби прадавніх чистих рік.
Там дно лише натякне нам,
Що шлях до нього довгий,
Що воду цю беріг і захищав наш вік.

Приспів.

Він пам'ятає спрагу літ, і спеку й зливи,
Служив усім: і дітям й молоді, й старим.
Ковток цілющий — це багатство, це є диво,
Що кожен береже у серці золотім.

Приспів.