Мій Вінні-Пух

Твої слова вселяли віру,
Твої слова встромляли ніж,
Я вірити їм не хотіла,
І вірила, як в святий вірш...
Твої слова складались в храми
В моїй душі для молитов.
Водночас гострими списами
Кололи серце знов і знов...

Приспів:
Наспівай мені пісню таку,
Щоб я в неї повірила.
Розкажи мені казку таку,
Щоб захоплювавсь дух.
Не бреши мені, чуєш,
Не ріж мої янгольські крила!..
Ти такий, який є, цього досить,
Ти - мій Вінні-пух!..

Твої вчинки збивали із ніг,
Твої вчинки підводили з долу.
Я тебе цінувала за них
Й ненавиділа з п'ят до чола...
Ти робив протирічні речі,
Я сприймала їх так, як хотіла,
Потім так, як там дійсно йшлось,
І разом із дахом їхала...

Приспів.

Твоя душа мою впізнала,
Спинила і потисла руку.
Моя побігла за твоєю,
Бо не витримала розлуку.
Листи писали, прочитавши,
Серце зупиняло рух.
І посмішка на цьому тексті:
Цілую, люблю, обнімаю, Вінні-Пух.

Приспів.

Я не знаю, чим кінчиться
Наша історія, як ми будем
Писати в подальшому повість.
Та схоже це будуть такі слова,
Що вселятимуть віру,
А наступні вбивати натомість...