Дівчино мила

Ой, дівчино мила, не сумуй, прошу!
Будеш ти щаслива, слухай, що скажу.
Бачиш - сонце світить, вже тепліше стало.
Чи ти не забула, як його чекала?..

Вистояла зиму, снігам не здалася.
Мороз не подужав, хоч душа й тряслася.
Тепер на підмогу ліси із гаями -
Прийдуть нас підтримать берези з дубами.

Журавлі повернуться до рідного краю,
Соловей співатиме про мир... Точно знаю.
Ми з тобою, милая, стоятимем в полі,
Про життя питатимем у нашої долі.

Радить доля жити та смутку не знати,
Нашу землю буде ворог оминати.
Міста відбудують, села знов розквітнуть,
Заживем спокійно, кордони окріпнуть!

На полях ростиме пшениця з ячменем,
А всі наші луки зелені - зелені.
Пам'ятати будем, онукам розкажем,
Ніщо не забудем і дітям накажем:

Такий досвід маєм – не доведи, Боже!
Навіть в сні страшному згадувать негоже.
Ой, дівчино мила, не сумуй, прошу.
Будеш ти щаслива! - Вір в те, що кажу!