Хрусь-трісь

Цнота з дитинства, кохання не знав
І від самотності дуже злим став.
Бога гнівив, природу зневажав
Та на лісную царівну попав.
Ти наламав гіляк у своїм житті
І час прийшов платить за гріхи.
На кохання тебе заворожу,
На своїй донькі оженю.
Мати лісу чари наклала
І квітка рута нареченой стала.
Сонце світить, а я лягаю спати.
А вночі встаю свою долю шукати.

Приспів:
Хрусь-трісь! Шо це стало?
А то з дерева гілка впала.
Любов загубить злодія-марнотрата.
Квітку рути ви не бачили, браття?
Хрусь-трісь! Шо це стало?
То з дерева гілка впала.
Усюди крики та мати-перемати,
Дід бородатий не дає спати.
Хрусь-трісь! Хрусь-трісь! Хрусь-трісь!
Хрусь-трісь! Хрусь-трісь! Хрусь-трісь!

Дуби високі вже затуляють небо
І сирість з'їла хатину лісника.
Столітній дідуган, борода до п'яти,
Шукає свою клітку, а її нема!

Приспів.

Хрусь-трісь! Шо це стало?
То з дерева гілка впала.
Усюди крики та мати-перемати,
Дід бородатий не дає спати.
Хрусь-трісь! Хрусь-трісь! Хрусь-трісь!