У снах моїх

У снах моїх літаки,
Що летіли нас убивати,
Здаються мультяшними,
Намальованими чорним вугіллям;
Вони розвертаються,
Роблять химерні маневри,
Змінюють форму, пульсують -
Точно, мальовано.

У снах моїх
Тепер я іду до тебе,
Втікаючи з місця,
Яке уважала домом,
Спішуся, біжу,
Аби пересвідчитися:
Лихого з тобою не сталося.
Я загубила дві пари сандалів, -
Кажу, - поки летіла сюди,
Заявилася боса.
Нічого страшного, - смієшся
І взуваєш мене
У власні кеди,
Так міцно шнуруєш;
Мені в них зручно.

У снах моїх
Вологе зелене поле,
Його стережуть собаки
З людськими обличчями;
Здається, тут фестиваль: загиблі
На вуличній сцені провадять
Панельну дискусію
І так мудро говорять,
Аж я шкодую:
Нічого не пам'ятатиму,
Як прокинуся.

У снах моїх
Ти завжди усе відшуковуєш:
У що мені взутися;
Дивний побитий бус,
Коли нам далеко їхати;
Піцу, коли голодна
Посеред голого степу;
Важливих мені людей;
Пса, якого вважала убитим;
Привід пожартувати;
Місце для спокою.

Але літаки розвертаються,
Мальовані чорним вугіллям,
І перед ранком дрижить земля.