Що за світ такий?

Що за світ такий, що за час?
Чий то задум, чия то воля,
Що вичавлює людське з нас?
Горе, горе...

Вже не ті, що були, не ті -
Спорожнілі, прозорі тіні,
Що блукають на самоті -
Так віднині.

Все на порох. На порох все –
Почуття і життя і долі.
Існування втрачає сенс
У юдолі.

Наче сплетені із зневір,
З невгамовного болю зліва...
Звіра може здолати звір.
Або диво.

Божевільний, безглуздий мир.
Душі темні, мов темні вікна.
Звіра може здолати звір,
Ікла – ікла.

Світе, як тобі кров на смак?...
Годі, грішнику, схаменися!
Виживає лише хижак
В цьому лісі.

Як то – жити серед вовків?
Якщо ворог безжальний й впертий?
Обернутись на хижаків?
Або вмери?

Чорний вітер чимдуж несе
Чорні ночі та чорні днини.
Пам'ятаю - поперед все
Я - людина.