Руда криниця

В лісах соснових з запахом живиці,
В одну чарівну ніч забило джерело,
Невдовзі з нього утворилася криниця,
А навкруги розкинулось село.

Вода в криниці тій була цілюща,
Але не кожен міг із неї пить.
Не знали люди, що в сосновій гущі
Жива вода із-під землі біжить.

Та якось в горобину ніч
Через криницю учинилась січ.
Ніхто не врятувався від розправи,
На землю полилась ріка кривава.

А на світанні упала роса
Злилась з дощовою водою,
В криниці вода, що була, як сльоза,
Стала відтоді рудою.

Води цілющі утратили силу,
Мертва тиша накрила місцину.
Душі тих, хто знайшов там могилу,
Блукають у лісі тому і понині...

Місце прокляте, криниця руда,
Сталася там жахлива біда.
Про злочин нелюдський глупої ночі
Нагадує тільки кривава вода...