7-40

О сьомій сорок він приїде,
О сьомій сорок він приїде
Нам усім відомий
Паровоз Агіцин.
Везе з собою вагони,
Він везе з собою вагони
Набиті людьми,
Немов сіном.

Він вийде з вагона, |
Пройде вздовж перону, |
На голові його розкішний капелюх, |
У його очах горить зелений вогник, |
І з сигаретки тягнеться димок. | (2)

Сьома сорок настала,
Година вже пробила.
Але поїзд не приїхав,
Не прийшов рідний...

А у світі сонних звуків
Раптом зазвучав о сьомій сорок
Наш добрий танець
Веселий і простий!

Красуня махає лапкою, |
Але я танцюю з бабусею, |
Не зміг пробратися |
Крізь натовп я до тієї юної |
Але веселіше ще з досвідченою |
І з сивою. Її сім-сорок |
Зробив молодою. | (2)

О сьомій сорок він поїде, |
О сьомій сорок він поїде. |
Може - поїде, а може - ніколи... | (2)

Сім-сорок - це поїзд,
Але я не турбуюся.
У сім-сорок наш танець
Кличе мене туди,
Де кожен зможе бути
Щасливим без зусиль,
Коли душа навіки молода!..