Колискова

Від очей сто ночей
Від людей я ховаю,
Їх усіх геть від людей,
Цих дітей!
Не вкраде світла Прометей
До сімей!
Без ідей голод прийшов із тіней
Без дверей!
Він забирав свій трофей,
Давно мовчить соловей...
Соловей...

Приспів:
Місяць в небі ходить,
За хмари заходить...
Чом ти, нічка темная,
Хоче вгору ходить?..
Хоче вниз приходить,
Ситий місяць вигоря...

В стіні, як патрон,
Муроване слово звучить
В нікуди... В нікуди...
Твоя колискова,
Як вітри тридцять третього,
Несли тінь по стіні... По стіні...
Там мільйони колисок назавжди
Лишились в стерні...

Приспів.

Там вода тікала талая, |
В пам'яті лишала, писала... |
Там війна кидала знаки нам, |
Сама смерть ходила й плакала... | (2)

Плакала...