Старий поштар

Починався день, чи то зимовий, чи літній,
Переповнений потяг прибував на платформу,
Чоловік красивий, невисокий і літній,
Вдягав одяг – свою уніформу.
"Кожен зараз має своїм ділом зайнятися" –
Прошепотів він і волю взяв у кулак,
І щоб від новин вогнем не зайнятися,
Щось собі поклав у рюкзак.

Приспів:
Старий поштар тримає марку
І клеїть її на конверт,
Хоч це й не сучасно.
Старий поштар тримає марку –
Усі листи доходять вчасно!

Дівчина тримає повний магазин:
Хліб, молоко, сіль – є все, що треба!
Хлопець тримає повний магазин,
Готовий прийняти бій, як буде потреба!
Не каже локацію – слушно, має рацію!
Коханій пише від руки листи
І каже – передайте їй, хто має рацію –
Я тут тримаюсь, поки там є ти!

Приспів.

Є сигнал! Рація працює, прийом!
Серед тиші лунає новина єдина:
Вона каже: "Ходила до лікаря на прийом,
Повертайся скоріше – у нас буде дитина!"
Електроімпульси передав провідник
І зник – отже, треба писати лист новий!
Їде потяг, всю любов у конверті везе провідник,
Отже, вона чекає – отже, він живий!

Приспів.