Мамо

Налий мені чаю, мам.
Так добре, що була ти вдома,
А пам'ятаєш, як за цим столом
Мене сварила за теорему Піфагора,
А я, як завжди, втикав,
Робив вигляд, ніби розумію,
А сам думав тільки про дівчат,
А сам думав, що все знаю, все вмію.
А тато на балконі теж бурчав, але ж
Ремонтував старенький наш "Маяк" магнітофон,
А потім перший комп, і точка com,
І школа протеліла, мов фанера над Дніпром.
Ти знаєш, мам, я вдячний вам за те,
Що вірили у мене більше, ніж я сам,
І сподіваюся, пишаєтесь ви мною,
Бо вас я буду завжди нести в серці із собою!

Приспів:
Мамо!.. Мамо!..
Ти не хвилюйся, я буду писати!
Мамо!.. Мамо!..
Там, де я буду, краще помовчати...
Мамо!.. Мамо!..
Ти не хвилюйся, я буду писати!
Мамо!.. Мамо!..
Там, на війні у нас, краще помовчати...

Налий щось міцніше, мам,
Сьогодні можна, хоча і не вечір,
І вибачаюся, що знов звалив
Все на твої міцні, але тендітні плечі.
І не питай мене, де буду я!..
Питай мене, чи маю теплі речі я,
Питай, чи не голодний я на вечір,
І чи вдягаю шапку в люту холоднечу?..
А татові ти передай, що його син пішов туди,
Де світло ділиться на чорне і на біле,
Де захищаєш, кого любиш, від дебіла,
Де вся земля давним давно почервоніла...
Ну-ну, не плач, все добре! Я з тобою!
Я повернуся переможцем після бою!
І пам'ятай, що виростили ви героя!
Любов до вас - це моя найсильніша зброя!

Приспів.

Я буду писати!.. Я буду писати!..
Мамо!.. Я буду писати!..
Мамо!.. Мамо!.. Мамо!..
Я буду писати!..