Хто вам сказав, що я слабка?..

Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
Чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
Жалі та голосіння, —
То ж була буря весняна,
А не сльота осіння.

Приспів:
Я не впаду, не здамся в битві,
Моя душа — немов вогонь!
Вітри шумлять, та я співаю,
В мені надія і любов!
Крізь бурю, крізь темряву,
Крізь всі шляхи, що зникли вмить,
Я буду йти, не стану плакать,
Бо серце світлом пломенить!

А восени... Яка журба,
Чи хто цвіте, чи в'яне,
Тоді й плакучая верба
Злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
Покриє барви й квіти —
На гробі їх вона сама
Розсипле самоцвіти.

Я, як вітер, я, як море,
Не зупинить мене гроза!
У серці буря, у серці воля,
Горить незгасная зоря!
Коли навколо темно й пусто,
Я не мовчатиму в імлі,
Мій вогонь не згасне –
Він горить в моїй душі!

Я не впаду, не здамся в битві,
Моя душа — немов вогонь!
Вітри шумлять, та я співаю,
В мені надія і любов!
Крізь бурю, крізь темряву,
Крізь всі шляхи, що зникли вмить,
Я буду йти, не стану плакать,
Бо серце світлом пломенить!
Я не зламаюсь... Я не впаду...
Вогонь палає... І я живу... І я живу...