Я для тебе буду красивою

Коли буду я навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою...

А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю...
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю...

Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками...
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками...

І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом...

І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!