Осінь

Мріяв бути коханим тобі,
Та судилось інакше для мене.
Не зі мною, а з іншим ти дні,
Всі проводиш тепер десь, напевно.
Не гадаючи, ми розійшлись,
Щастя наше минуло, пропало.
І птахи вже у вирій знялись,
Осінь знову тебе нагадала.

Приспів:
А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
Обірвався політ,
Назавжди біль залишила слід.

Знову осінь ворожить собі,
Листопадом усе огортає.
Та щасливим не бути мені,
Бо тебе вже зі мною немає.
Знаю, більше нема вороття,
В казку ту, що любов обіцяла.
Я без тебе збудую життя,
Щоби знову душа заспівала.

А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
На душі білий лід,
Назавжди біль залишила слід.

Приспів.

На душі білий лід,
Назавжди біль залишила слід.