Колорит Бердичева

Ти що не чув про наш Бердичів?
З віків прадавніх тут стоїть.
То я скажу тобі у вічі, |
Що саме тут потрібно жить! | (2)

Коли проснешся в місті цьому,
Відкриєш навстіж тут вікно
Й почуєш мову всім знайому, |
Що так близька тобі давно. | (2)

Тут тітка Сара свого Фіму
Перед сусідом вихваля,
А той цю розповідь нестиме, |
Й дізнається уся рідня. | (2)

Тут Фелікс-поляк цілу нічку
Десь на Прогресі працював,
Від Вілі грошиків заначку |
В своїй кишені заховав. | (2)

А вона жінка - дуже хитра
Його заначку віднайшла,
Й розмова їх несамовита |
Враз понеслася із вікна. | (2)

Ти ж наливаєш в філіжанку
Духмяну каву заварну
І доброго бажаєш ранку - |
Сусідам стало не до сну. | (2)

А хто не знає про Бердичів,
Той, мабуть, й в світі не живе,
Бо кожен в нього запозичив |
Для себе щось таке близьке. | (2)