Мелодія кохання

Він:
В щебетанні блакить легкокрила,
Йде весна понад Бугом в цвіту,
Я кохаю тебе, моя мила,
І молюсь на твою красоту...
Вона:
Промінь сонця над Бугом Південним,
Степова далечінь мерехтить,
Я готова це чути щоденно,
Відчувати щодня, кожну мить...
Ми шукали до щастя дорогу,
Обминаючи зраду і зло,
I за злагоду дякуєм Богу,
Та щасливі, що нам повезло!..

Вона:
Знаєм, можна негоду зустріти,
Буревії життєві пройти,
Тільки б далі любові горіти
I сімейне тепло зберегти...
Bін:
Хай лягають врожайні покоси
I гучніше пороги шумлять,
Хай частіше кохання приносить!..
Як ведеться від батька до сина,
Що міцна і здорова сім'я,
То міцна і єдина родина,
Україна твоя і моя!