Бетельгейзе (Блюз ледачих котів)

Я б хотів завітати до Кліма на пиво,
Та його вже більше нема.
Чи попить смоляної кави з Тарасом,
Та його теж забрала тьма.

Чому люди вмирають? Звідкіля ці хвороби?
І чому допускає це Бог?
Нахіба нам ці СНІД'и, Ковіди і раки,
Чи не досить нам цих тривог?

А у небі палає зоря Бетельгейзе
Там немає такої біди,
Якщо там існує вода і кисень -
Відправте мене туди.

Я не хочу, щоб друзі хворіли,
Щоб вмирали вони й поготів.
Я хочу пофігистично лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів.

А люди гамселять одне одного в чатах,
І в ФБ у них священна війна.
Поливають привселюдно кожного брудом,
Виливають тонни лайна.

Не живуть, а існують, а з бажань мають тільки
Їсти й спати, мов та сарана.
Не лишають в цим світі нічого по собі,
Окрім теплих купок гівна.

А у небі палає зоря Бетельгейзе
Там немає такої біди,
Якщо там існує вода і кисень -
Відправте мене туди

Мене втомила небачена тупість
Цих гомо- несапієнсів,
Я хочу мізантропічно лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів.

Я сьогодні прокинувсь від вибухів в небі,
Знов ракети пуляє русня.
Без жалю і без сенсу вбивають, калічать,
Скільки років ця триває борня.

Припиніть ці чортові війни повсюди,
Зупиніть це довбане зло.
Війна – не пригода, війна – це хвороба.
Що ж з сусідом нам так "повезло"

А у небі палає зоря Бетельгейзе
Там немає такої біди,
Якщо там існує вода і кисень -
Відправте мене туди.

Я не хочу конфліктів і воєн,
Зупиніть цих божевільних чортів!
Я хочу пацифістично лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів

Я не хочу конфліктів і воєн,
Я не хочу, щоб світ клекотів,
Я хочу пацифістично лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів

Мене бентежить людська недалекість,
Я сторонюсь їх зграї чорних ротів.
Я хочу мізантропічно лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів.

Мене бентежить, що друзі хворіють,
Я не сприймаю їх смерть й поготів.
Я лише хочу безжурно лежать на дивані,
І співати блюз ледачих котів.